Лігейн повернув свою кращу форму і це добре. Приємно повернутись до тексту, який максимально схожий на Містичну річку. Та біда в тому, що в даний час Лігейн повернув свою кращу форму і це добре. Приємно повернутись до тексту, який максимально схожий на Містичну річку. Та біда в тому, що в даний час історія про зниклу доньку дуже важко йде. Можливо згодом, але не зараз....more
Легка невигадлива історія, яка намагається загравати із темою таємних товариств, але в неї це дуже ліниво і поверхнево вдається. Наче текст і про книгЛегка невигадлива історія, яка намагається загравати із темою таємних товариств, але в неї це дуже ліниво і поверхнево вдається. Наче текст і про книги, але фокус тут більше на впливі сучасних технологій. Наче є товариство із своєю конспірологічною ідеєю-фікс, але його описано як сховок для людей похилого віку. Не шукайте тут динаміки, чи цікавих твістів, вони відсутні. Тим не менш, є щось тепле в цій історії, що дозволяє хоч трохи вирівняти загальні враження від книги....more
Пройти сім кіл медичного пекла і не збожеволіти, або історія про те, як лікарська система ще з студентської парти вбиває в молодих людях лікарів. АвтоПройти сім кіл медичного пекла і не збожеволіти, або історія про те, як лікарська система ще з студентської парти вбиває в молодих людях лікарів. Автор книги один з не багатьох розумних і перспективних лікарів, які не залишили свій фах, віддавшись повністю справі не зважаючи на всі червоні прапорці якими сипле звідусіль.
А тепер поміркуйте, якою б була медична сфера, якби весь цей цирк від універу і до клініки завершився і нарешті почали навчати молодих фахівців....more
Автор вирішив погратись у тоталітарну антиутопію і програв. Після прочитання виникає одне питання — Щоб шо? В жанрі антиутопії зараз важко щось нове сАвтор вирішив погратись у тоталітарну антиутопію і програв. Після прочитання виникає одне питання — Щоб шо? В жанрі антиутопії зараз важко щось нове створити, бо обшир теми розкрили сповна. Відповідно, він будує свій світ за уже готовими кресленнями. Тому питання оригінальності відпадає одразу. Більше того, сюжети, які описані в книзі відбуваються на постійній основі ще з 20 ст. Може б вартувало заглянути в підручник з історії, чи хоча б поспостерігати за новинами у світі, якщо вже аж настільки впадло. ”Ой божечки, нас прослуховують”- слова збентеженої героїні. Серйозно? Поле, навіть у прогресивній демократичній країні як США це відбувається вже досить давно.
Шкода витраченого часу та повне нерозуміння того, чому ця книга опинилась у короткому списку Букера....more
Легке науково-фантастичне чтиво, яке не виділяється яскравою ідеєю чи колоритними персонажами. Досить типовий конструкт повістини з сюжетом, який окреЛегке науково-фантастичне чтиво, яке не виділяється яскравою ідеєю чи колоритними персонажами. Досить типовий конструкт повістини з сюжетом, який окреслює тему колонізації планет. Головний герой - типовий невдаха, який тікає із Землі, зголосившись стати ”відновлюваним” співробітником. Огидна робота, на яку важко знайти кандидатів. Та для нього це єдиний шанс забратись подалі від власних проблем. Суть роботи в тому, що тебе посилають виконувати найризикованішу роботу. Якщо подохнеш, система корабля продукує нове тіло, в яке завантажує скопійований конструкт свідомості. Після останньої місії Міккі7 повертається на базу, а там на нього чекає сюрприз- новостворений клон Міккі8. Довкола цього і зав’язується значна частина сюжету. Хто має право залишитись жити, а кому судилось померти. Чи до біса правила і обійти систему.
Думаю, погодитесь, що ідея з відновленням людини у вигляді клона не надто свіжа. Тим паче, коли її пройшли вздовж і впоперек фантасти 60-70х років. З плюсів додам, що автор досить якісно прописав побут і всі науково-технічні особливості.
От що загадка для мене, чому саме цю книгу обрав для екранізації Пон Чжун Хо. Адже тут немає ні особливих сюжетних твістів, ні проблематика не надто глибока. Після ”Паразитів” досить дивне рішення знімати кіно, сюжет якого більше б підійшов для телевізійного формату....more
П’ята частина нагадує людину з гарячкою, яку моментами несамовито трясе та подекуди приходить полегшення. Те ж саме з цією книгою. Кінга то кидає в заП’ята частина нагадує людину з гарячкою, яку моментами несамовито трясе та подекуди приходить полегшення. Те ж саме з цією книгою. Кінга то кидає в затяжні лонг токи, які нічого суттєвого не додають сюжету, то виривається з цікавими епізодами, які додають динаміки але вселяють марну надію на якісну розв’язку. Тим не менш, якщо запастись аудіокнигою, можна цілком стерпно провести час. Власне, сам Кінг в післямові згадує, що в аудіоформаті ця серія повинна відкритись значно краще. В моєму випадку, так це і працює. Наступна чатина має наблизити нас до Темної Вежі (можливо) і розповість що ж там із Мією (яка з’явилась як сніг посеред липня).
Ps: зв’язок із ”Салемовим лігвом” було приємним бонусом, але виглядало штучно і надлишково. Напевне, треба було підняти продажі книги:)...more
Люблю поезію за можливість чесно і правдиво відрефлексувати реальність тут і тепер. Особливо, коли твоє життя ходить під тінню смерті.
* * *
відсутністьЛюблю поезію за можливість чесно і правдиво відрефлексувати реальність тут і тепер. Особливо, коли твоє життя ходить під тінню смерті.
* * *
відсутність війни породжує бажання загинути у бою молодим війна присутня породжує думку, що не так вже й погано — дожити до старості... старість — це те, що навряд ми побачимо, хоча на війні навіть діти стають старими