Після третьої новели я здався. Не бачу тут нічого комічного чи з глибокими підтекстами. Все на поверхні і досить очевидно. Ще й з легким комуністичнимПісля третьої новели я здався. Не бачу тут нічого комічного чи з глибокими підтекстами. Все на поверхні і досить очевидно. Ще й з легким комуністичним нальотом, від якого підтошнює.
Перша розповідь про самозакоханого молодого професора, який ніколи не чув, що таке відповідальність. Маніпулятор і ще той виродок!
Наступна історія про псевдо пікаперів, які їздять невеличкими містами в пошуках «легкої здобичі». Не здивуюсь, якщо дівчата, з якими вони контактували були неповнолітні. До слова, один з них, одружений чоловік.
Третя розповідь про юних закоханих, подорожні рольові ігри яких закінчились максимально огидним шляхом. Якщо в уяві автора, чоловіки мають саме так реагувати на безневинні загравання жінок, то це повний пиздець....more
Книга, яка вдається в гру імітації фенетезійного роману, попутно відкриваючи бінго із вгадуванням елементів, які авторка щедро ”запозичила” в інших авКнига, яка вдається в гру імітації фенетезійного роману, попутно відкриваючи бінго із вгадуванням елементів, які авторка щедро ”запозичила” в інших авторів. Це такий собі Франкенштейн, якого дуже давно гахнула блискавка, і йому вже не вистачає життєвої енергії щоб триматись купи. Направду, щоб трохи покращити враження від читання я почав відгадувати звідки злизала елементи сюжету авторка: тут Дивергент, там Гра Престолів, ось там Голодні ігри, а попереду цілий моток із хедлайнерів романтичного фентезі.
Окей, вдамо, що книгу взяла в руки людина, яка взагалі не знайома з цими текстами. І тоді відкривається цілий букет инших проблем:
- світобуд- його тут просто немає, за весь сюжет нам не дали жодних притомних натяків на те, чому цей світ такий, що з ним не так і власне, чому дракони повинні уживатись із вершниками і чому вершники дохнуть без драконів (якщо вже здираєш із Dragon Riders of Pern, то хоча б зроби це адекватно)
- персонажі – одновимірні створіння, до яких не відчуваєш жодної емпатії. У вчинках немає жодної логіки, а розвиток характерів повністю знівельовано. Дивлюсь я на Вайолет і складається враження, наче гг прописували сценаристи Марвелів..
- сюжет – банальний і абсолютно позбавлений балансу: ось тобі екшен сцена, далі діалог, потім монолог гг і далі знову сцена із діалогом. Всі живуть тут і тепер, не маючи адекватної передісторії.
А як щодо романтичних сцен? Чому між Вайолет та Ксейденом виник любовний зв'язок? Між ними окрім сексуальної напруги жодного розвитку романтичних почуттів.
Писати про діалоги не маю бажання, бо це лютий крінж.
Отож, експеремент повністю провалився, тепер остаточно візьму паузу із гайповими тайтлами, цілковито оминаючи лавреатів премії Goodreads Choice Award. ...more
Гарячий реліз від живої легенди музичного продюсування. Безліч хітів, останніх 20років створювались не без участі цього чувака. Keny West, RHCP, MetalliГарячий реліз від живої легенди музичного продюсування. Безліч хітів, останніх 20років створювались не без участі цього чувака. Keny West, RHCP, Metallica, Linkin Park, Adele, Lana Del Rey, Imagine Dragons та десятки інших випікали свої альбоми в його студії. Очікував, що буде про досвід роботи, але по-факту, це збірка «повчань» в дусі успішний успіх. Марна трата часу....more
Еротичний трилер, який намагається бути трилером, але в нього це дуже кепсько виходить. Гидотні персонажі, про яких нічого адекватного сказати.
Сумно, щЕротичний трилер, який намагається бути трилером, але в нього це дуже кепсько виходить. Гидотні персонажі, про яких нічого адекватного сказати.
Сумно, що таке ”чудо” в топах читацьких чартів.....more
З хаотичним сюжетом, який ковтає і випльовує персонажів, наче соняшникове насіння ще можна було б змиритись. Але з огидністю головної героїні - ніяк. ОЗ хаотичним сюжетом, який ковтає і випльовує персонажів, наче соняшникове насіння ще можна було б змиритись. Але з огидністю головної героїні - ніяк. От не можу збагнути, як так вийшло, що від моменту втечі із заводу сюжет перетворився на марення наркомана. На моменті, коли вона зі сперми робить алхімічні досліди я зупинив читання.
Не цікаво шукати додаткові сенси поміж наркотиками, алкоголем та безкінечними зляганнями гг...
Додам зірочку суто за фантастичну роботу над примітками....more
Господи, та в нього его розміром з Галактику. Книга Віла- це така собі архетипна подорож героя, яка обов’язково має завершитись кульмінаційним просвітГосподи, та в нього его розміром з Галактику. Книга Віла- це така собі архетипна подорож героя, яка обов’язково має завершитись кульмінаційним просвітленням (власне, про що він і натякає в одному з розділів). Однозначно, це не ”Зелене світло” МакКонахі, де можна відчути справжність оповідача. Тут віддає пластиковістю, як в старих маршрутках. Гляньте, в мене було не просте дитинство, але я був такий класний. О, а потім я став зіркою хіп-хопу, та я не розумів своїх почуттів і відштовхував всіх довкола. A few moments later.. мені вже далеко за двадцять, я зірка екрану, але в мене за плечами розлучення і нездорові стосунки з батьками і я висрався на власну дитину від попереднього шлюбу. Але ж я стіііількии заробив! Гляньте-но, цей альбом зібрав стільки-от, а цей фільм став відомим тільки завдяки мені! (звісно ж, в дупу всіх учасників знімального майданчику, в тому числі сценаристів, операторів та режисерів) На щастя, аж у свої 50ть він зрозумів, що почуття близьких мають значення. Алілуя...more
Навіть аудіоформат не приховав відверті недоліки цієї книги. Та ж історія що і з першою частиною, тільки тут біда не тільки із сюжетом, але і з самимиНавіть аудіоформат не приховав відверті недоліки цієї книги. Та ж історія що і з першою частиною, тільки тут біда не тільки із сюжетом, але і з самими персонажами. Власне, прослухав десь 5 годин із 15-ти, решту сюжету переглянув через короткий переказ. Терпіння на більше не вистачило....more
Більше 70 сторінок не осилив. Багацько лінивих описів, які перемежовуються не менш прісними діалогами, серед яких можна знайти хіба що недоладний пафосБільше 70 сторінок не осилив. Багацько лінивих описів, які перемежовуються не менш прісними діалогами, серед яких можна знайти хіба що недоладний пафос.
Паралельно читаю Патрицію Гайсміт, між книгами прірва у якості…...more
Добре написана історія але з дуже кепськими героями. Відповідно, читається легко, але емоційно досить тяжко зачепитися за котрогось із персонажів. Г Добре написана історія але з дуже кепськими героями. Відповідно, читається легко, але емоційно досить тяжко зачепитися за котрогось із персонажів. Горору тут немає, до слова, зовсім. Але моментів, після яких хочеться піти і виблювати - предостатньо. От що мене найбільше бісило- головна героїня. То вона бореться за життя близьких їй людей, то їй глибоко на них насрати, або взагалі, стоїть за крок, щоб їм зашкодити. То вона слабка і без допомоги друзів не може впоратись з ситуацією, то стає всратою супергероїнею, якій море по коліна. Ніби розумієш, що ось перед тобою ще одна Камілла Прікер із ”Гострих предметів”, але в якийсь момент, Бардуго починає відходити від цього кліше і вносить нові риси в психологічний портрет гг. Бекграунд історії домів цікавий, але він досить схематично накиданий. Крім того, кінцівка дещо спотворює логіку існування цих домів та їхнього впливу на магічний світ. От в мене склалось враження, наче історія писалась в поспіху, можливо в цьому проблема книги. ...more
Максимально прохідна книга. Все, що у вас вона зможе викликати, так це нудьгу та огиду. Добра половина оповідань- солянка із сентиментальних сюжетиківМаксимально прохідна книга. Все, що у вас вона зможе викликати, так це нудьгу та огиду. Добра половина оповідань- солянка із сентиментальних сюжетиків сестер Бронте. Решта- нудні ”жахи”, в яких чоловік творить дивні речі зі своєю дружиною та геть огидні історії про дітей. Не знаю, хто писав анотацію, але щоб порівнювати ”оце” із Едгаром По... рукалице!...more